Чи справді пробіотики корисні для здоров'я?

Йогурт популярний серед споживачів, в основному завдяки тому, що містить спеціальні живі бактерії, які, як прийнято вважати, корисні для здоров'я травної системи. Але наскільки дійсно ці бактерії роблять благотворний вплив на систему травлення і загальне здоров'я людини?

Ето питання, яке турбує інспекторів харчових продуктів уповноважених оцінювати корисні властивості йогурту та іншої "функціональної їжі", яка містить пробіотики або інші додаткові компоненти, про які твердять виробники. Для вчених період з'ясування правдоподібності цих тверджень був дуже складним, оскільки люди не живуть в лабораторіях, де їх раціон харчування і довкілля можуть перебувати під постійним контролем.

В новому аналізі, опублікованому в жовтневому випуску журналу "Science Translational Medicine", вчені з Медичної Школи Університету Вашингтона в Сент-Луїсі продемонстрували строгий спосіб тестування ефектів бактерій-пробіотиків на здоров'я травної системи: вони сконцентрували свою увагу на популяції мікробів, що живуть в кишечнику людини і допомагають засвоювати їжу, яку наш організм не в змозі засвоювати сам. Метою дослідження стало вдосконалення розуміння складної взаємозв'язку, існує між харчуванням і способом дії кишкових мікробів у процесі засвоєння конкретних видів їжі.

Группа дослідників в ході аналізу розглядала те, як звичайний йогурт здатний вплинути на мікроби кишечника на прикладі людей і мишей, яких помістили у стерильні умови і ввели в організм зразки людських мікробів кишечника. Йогурт зазвичай містить не менше двох типів бактерій, але йогурт, використаний в цьому аналізі, був проведений з п'ятьма типами бактерій.

Учение виявили, що результати випробувань проведених на мишах, за якими спостерігали в строго контрольованому середовищі, були такими ж як і у людей, раціони харчування та навколишнє середовище яких розрізнялися між собою. Їх відкриття підтвердило можливість вивчення певних популяцій мікробів людського кишечника на прикладі мишей в якості преклкніческіх випробувань для наступного визначення ефектів від існуючих і нових типів пробіотиків на здоров'я травної системи людини.

На першому етапі нового дослідження вчені спочатку вивчили вплив йогурту на мікробні популяції кишечника семи пар здорових дорослих жінок-близнюків, які з'їдали дві порції продукту щодня протягом семи тижнів. Йогурт зі своїми п'ятьма типами живих бактерій не порушував суміш мікробів в травних трактах жінок, як повідомили дослідники.

Регулярний аналіз зразків стільця, взятих за тиждень до, протягом і після вживання йогурту показав, що різні види мікробів і їх гени, присутні в кишечниках жінок, залишалися практично незмінними. Протягом двох тижнів після того, як жінки перестали їсти йогурт, ніяких живих бактерій, що містилися в йогурті в їх кишечниках виявлено не було.

Ісследователі потім порівняли результати аналізу людей з результатами мишей, яким була пересаджена популяція з 15 найвідоміших мікробів людського кишечника, в якій кожен геном мікроба був впорядкований. Коли мишей годували тим же йогуртом, що і людей, суміш людських мікробів і вміст їх 58 тисяч генів також не змінювався.

В укладенні дослідники відзначили, що аналіз не був проведений з метою оцінювання істиною користі для здоров'я конкретно йогурту використаного в дослідженні, а скоріше для вдосконалення знань про життєдіяльність мікрофлори кишечника человека.

Орігінал (на англ. Мовою): Medicalxpress Переклад: М. Гончар

• Вакцина нового поколения: модифицированная мРНК «прикидывается» вирусом и усиливает иммунитет
• Суперзаряженная вакцина: мощная защита после одной дозы
• Новое средство против «неподдающихся лечению» форм рака выходит на клинические испытания
• Популярный заменитель сахара может нарушать работу сосудов мозга и повышать риск инсульта
• Таурин — не «эликсир молодости»? Новое исследование ставит под сомнение популярную добавку
• Как кофе влияет на мозг во время сна: новое исследование
• Сильнейшая магнитная буря в День матери вызвала помехи в радиосвязи и образование "пузырей" в верхних слоях атмосферы Земли
• Учёные нашли участок ДНК, ответственный за развитие человеческого мозга