Главная » Iнтерв'ю
Мірек Тополанек: Я не можу оцінювати останні роки розвитку України зовсім позитивно -Два з половиною роки тому ви проводили саміт "Східного партнерства". Тоді із західних лідерів, окрім Меркель, по суті ніхто не приїхав. Вдалося, на вашу думку, через два роки подолати неприхильність Заходу до цього проекту? -Думаю, що ні. Якщо пожартувати, то скажу так: Європейський Союз оточений на Півночі льодом, на Заході океаном, і тільки на Сході та Півдні він межує з якимись країнами. Після активної роботи ЄС на Середземномор'ї виявилося як обов'язкова умова, щоб ЄС проводив сусідську політику по відношенню до країн колишнього Радянського Союзу, до Сходу. Однак тиск таких країн, як Іспанія, Італія, Франція, інших членів ЄС, щоб Середземномор'ї мало привілеї, було гігантським. Так, в цілому стало проблемою проштовхнути східний напрямок на Раді Європи, хоча і з цією частиною Європи контакти існували. Однак вони не були оформлені і їм не приділяли належної вніманія. -Що підтвердили два з половиною роки після основоположного саміту? -Вони показали, що це південний напрямок завжди буде переважати. Його посилили проблеми всього південного крила ЄС, революції в Північній Африці і на Близькому Сході. Тому і в майбутньому, враховуючи, що Європейський Союз просто менше цікавиться Сходом, буде європейська політика сусідства орієнтуватись у південному напрямку, так як з півдня Європейському Союзу загрожує більша небезпека, принаймні частина країн ЄС це припускає. І це не тільки питання імміграції, небезпеки тероризму, це ще й тому, що там такі держави, як Франція, хочуть отримати більшу частку на тамтешніх ринках, і так далі. Тобто, якби я повинен був дати оцінку двом рокам "Східного партнерства", то скажу, що я дуже розгублений, що нам не вдалося цей проект вивести на рівень Середземноморського Союзу. -Може щось в цій ситуації змінити польське головування в ЄС, якому після угорського провалу таки вдалось організувати другий саміт "Східного партнерства"? -Поляки разом зі шведами були авторами ідеї "Східного партнерства". Ми її підхопили, тому що після непомітного словенського головування в ЄС по суті стали першою центральноєвропейською країною на чолі ЄС. Тому ми домовилися, що розпочнемо роботу над проектом. Нам вдалося добути головні засоби на це співробітництво. Можливо, поляки зараз у Варшаві весь цей проект відновлять і постараються знайти інструменти, щоб "Східне партнерство" знову заработало. -А чи не здається вам, що ця оптика Заходу несправедлива? Коли ми порівняємо середземноморських сусідів зі Східною Європою, то це Схід набагато ближче до ЄС, ніж країни на півдні? -Це дійсно так. Головною причиною недооцінки східного напрямку є Росія й відносини головних європейських держав до Росії. Протягом століть російські звикли мати свою буферну зону і в післявоєнному облаштуванні домоглися своїх сфер впливу. Їм дуже не подобається, коли хтось, з їхньої точки зору, "втручається" в країни, яким вдалося в 90-их роках вирватися з Радянського Союзу і які більш або менш отримали власну незалежність. Росія дуже оберігає цю свою буферну зону і періодично проводить акції, які це повинні нагадати. Наприклад, Південна Осетія чи Абхазія, якими Росія чітко зуміла підкреслити свої сфери впливу, або газова криза 2009 року, який повинен був Україні і Європі продемонструвати силу Москви і російські інтереси, які Москва протягом кризи проштовхнула. -п'ятдесятимільйонної Україна є ключовою державою "Східного партнерства". Як би ви оцінили останні роки її розвитку? -Україна є свого роду розділеною країною. Вона розділена соціально, релігійно, вона розділена на наш погляд ментальності. І "помаранчева революція", яку з такою радістю сприйняли всі на Заході, була штучною і тільки перевела вплив від великих олігархів до великої кількості малих олігархів. А найбільшою проблемою післяреволюційного періоду була нездатність між собою домовитись її революційних представників. На протистоянні Ющенко-Тимошенко виросли всі їх опоненти, включно Януковича. Нездатність знайти спільну мову була неймовірною. Коли я на початку 2009 року прилетів до Києва, так вони один одного відстежували, коли мене зустрічали в аеропорту. Президент Ющенко потім сам сидів за кермом "Мерседеса", в якому я їхав разом із прем'єром Тимошенко. В це ніхто, хто цього не пережив, не міг повірити. На суперечках навколо газової кризи так сформувався новий український істеблішмент. Я не можу оцінювати ці останні роки розвитку України зовсім положітельно. -А чим по своїй суті газова криза була? -Тоді газова криза була вершиною суперечки навколо ділових ниток, коли газ із Росії йшов в Україну на набагато більш вигідних умовах, ніж продавався на європейському ринку. З цієї різниці жив ряд перекупників. А перекупники на російській і українській стороні, мабуть, не виконували точно завдання, якщо можна так обережно висловитись. Метою Росії також було зменшити опір проти будівництва газопроводу Nord Stream, коли такі країни, як Польща чи країни Балтії з геополітичних причин були проти. Сьогодні через Nord Stream проходить перший газ, тобто мети досягнуто. Ще однією метою було змінити взаємини в Україні, що Москві також удалось. -За підписання договорів у даний момент судять колишнього прем'єра Юлію Тимошенко, якій загрожує багаторічне ув'язнення. Ви були на цих переговорах. Так у чому, на вашу думку, її провина? -Я на Тимошенко як тодішній голова Ради Європейського Союзу в рамках маятникової дипломатії тиснув. За мною стояло півмільярда громадян Європейського Союзу, велетенські проблеми, які загрожували Болгарії і Словаччині ... Юлія Тимошенко тоді поводилась дуже статечно. У неї не було іншої можливості, ніж домовитись із Росією. А моєю метою було, щоб Україна не програла 0:10, тому що вона тягнула протягом протистояння за коротший кінець мотузки. Я повинен сказати, що підхід української влади, конкретно Юлії Тимошенко, був дуже сміливим, і якщо б їй що-небудь загрожувало за договори, які вона підписала, я б це сприйняв як продовження внутрішньополітичного бою в Україні. Договір, який вона тоді була вимушена підписати з Росією, захистив людей в Україні і зберіг імідж України, якщо говорити про її європейський вибір. Вона тоді сприймалася як людина, яка разом з іншими займався вирішенням газової кризи, і я не думаю, щоб її можна було за що-небудь судіть. -На саміт до Праги весною 2009 року була запрошена Білорусь. Чи не здається вам, якщо врахувати нинішню ще жорсткішу лукашенківську диктатуру, що це було помилкою? -Вже тоді здавалося великою проблемою: запрошувати Лукашенка на саміт чи ні. Нарешті, було вирішено, що ні, і Білорусь представляв віце-прем'єр чи ще хтось. Беларусь є свого роду диктаторським згустком всієї Європи, і я не думаю, щоб ситуація змінювалася на краще. Однак це взаємопов'язане з тим, що в цілому ситуація в Європі не змінюється на краще. Через економічної та фінансової кризи, колапсу Греції, погроз, що стоять перед іншими країнами, Європейський Союз більше зайнятий сам собою. У всій Європі оживають образи 19 і 20 століть, поглиблюються проблеми між Угорщиною та Словаччиною, виникають протівоциганскіе виступи, ростуть націоналістичні тенденції, і у нас діються речі, до яких ми не звикли, і так далі. У цій ситуації, коли Європейський Союз имееет проблеми сам із собою, послаблюється економічний і політичний тиск на Білорусь, тобто там ситуація не буде покращуватися. І це не стосується тільки Білорусі ... Інтервью взяв Любош Палата, Lidov
30-09-2011, 18:50
Другие новости по теме:
|
Всего по-немногу
НОВОСТИ РАЗДЕЛА
|
Видатні діячі Європейського Союзу закликали сьогодні негайно звільнити і виправдати політв'язнів у Білорусі у своїй спільній декларації на закінчення саміту учасників ініціативи ЄС Східне партнерство щодо зближення з Європейським Союзом шести пострадянських країн у Варшаві в Польщі. Глави держав і урядів і представники Євросоюзу і країн членів висловили в заяві глибоку заклопотаність погіршенням становища з правами людини, ... 
Чому Росія так зацікавлена Чому ми так зацікавлені у відносинах з Україною? Розпад СРСР призвів до сущесвенному зниженню рівня наших національних економік, навіть разом вони не представляють ... 
Європейський суд з прав людини у вівторок, 28 серпня, проведе публічні слухання за скаргою ув'язненого екс прем'єра України Юлії Тимошенко. У своїй скарзі проти держави Україна лідер найбільшої опозиційної партії, екс глава українського уряду Юлія Тимошенко наполягає на тому, що її кримінальне переслідування і ув'язнення має політичне підгрунтя. Нагадаємо, що Тимошенко засудили 11 жовтня 2011 до 7 років ув'язнення ... 
Нове звинувачення колишньому прем'єр міністру України Юлії Тимошенко буде висунуто після її одужання. Про це заявив перший заступник генерального прокурора країни Ренат Кузьмін. За його словами, звинувачення в організації вбивства депутата Верховної ради другого скликання Євгена Щербаня вже готове, однак пред'явити його складно, поки укладена перебуває в лікарні. При цьому інший високопоставлене джерело в генпрокуратурі України заявив ... 
Питання фундаментальних основ зовнішньої політики Придністровської Молдавської Республіки став особливо гостро на тлі заяв, що в найближчій перспективі ПМР може об'єднатися з сусідньою Румунією. Сьогодні в країні жорстоку кризу, борг Придністров'я за газ своєму сусідові Росії, вже перевищує 3 мільярди доларів, які країна просто не може виплатити. Що робити в подібній ситуації? Одним з варіантів вирішення даної проблеми поряд молдавських ...