Рози з геном селери: новий метод самозахисту для квітів

Ісследованіе Державного Університету Північної Кароліни має намір розширювати рамки "вазон життя" троянд, впровадивши в них ген селери, щоб допомогти рослинам в боротьбі з грибком ботрітіс (botrytis) або пелюстковим зів'яненням, однією з основних хвороб троянд після їх дозрівання.

Некоторие фунгального патогени, погані хлопці, що заражають рослини, виробляють цукровий спирт названий манітол (mannitol), що створює перешкоди для здатності рослин блокувати хвороба подібно пелюсткові в'янення, яке робить пелюстки зів'ялими і м'якими - ефект аналогічний тому, що відбувається з салатом який занадто довго пролежав на бутерброді.

В прагненні продовжити життя троянд, щоб отримати більший дохід від подарунків у День Святого Валентина, Державні садівничі вчені Північної Короліна, доктор Джон Доул (John Dole) і доктор Джон Вільямсон (John Williamson), роблять спроби впровадження гена селери названого mannitol dehydrogenase в троянди. Таким чином, вони сподіваються допомогти трояндам "битися" з манітолом і дати можливість рослині захищати себе від однієї зі своїх найбільших загроз.

"Цей ген виявлений в природі в багатьох рослинах, але поки невідомо, чи присутній він у трояндах" - повідомив Вільямсон. "Якщо так, то можливо він виробляє недостатню кількість ензиму, щоб допомагати боротися рослинам з пелюстковим зів'яненням".

Генетіческі модифіковані троянди в даний час, вирощені в лабораторних умовах у ході Державного дослідження Північної Кароліни, виглядають і пахнуть подібно "нормальним" трояндам. Тепер троянди будуть протестовані на наявність поліпшених здібностей, протистояти пелюсткові в'янення.

Ісследованіе - це всього лише частина розширеного Державного зусилля Північної Кароліни створювати кращі троянди, за словами Доула. Інші науково-дослідні прагнення включають вивчення типів цукрів, що підходять найкращим чином до суміші з водою, щоб підтримувати життя рослин, зірваних після дозрівання; вивчення змін якості води по всій країні, щоб бачити, як і яка вода забезпечить найкращу середу для троянд після того, як вони будуть зрізані; а також пошуки методів попередження інших різних серйозних захворювань рослин.

Окончательная мета дослідників - отримати троянди, які зможуть зберігатися протягом трьох-чотирьох тижнів після того, як вони дозріють і будуть зірвані. Багато троянди, які продають у квіткових магазинах приходять з Колумбії і Еквадору, так що чим довше транспортування, тим менше триватиме життя квітів у вазі після їх пріобретенія.

Перевод: М. Гончар

• Койоты в Лос-Анджелесе менее склонны проводить время в богатых районах
• Робот-прыгун, похожий на веснянку
• Почему летучие мыши спят, вися вниз головой?
• Одинокий дельфин развил уникальный язык
• Крылья птиц и летучих мышей: разные пути эволюции
• Обнаружен неожиданно крупный вид древнего млекопитающего в Патагонии
• Путешествия мамонтов связаны с самыми ранними охотничьими лагерями Аляски
• Серые рифовые акулы меняют наши представления о том, как они дышат