В Україні немає грошей на освоєння космосу

Без внутрішніх замовлень від держави і бізнесу Україна і далі буде змушена будувати ракети тільки для чужих спутніков.

Россійскій дослідницький апарат "Фобос-грунт", який вже третій день перебуває на орбіті і не може почати свою програму, були доставлені - успішно! - На орбіту українським ракетоносієм Зеніт. У цьому році це був вже шостий успішний запуск ракет, вироблених в Україні. За даними Державного космічного агентства України, на нашу промисловість припадає щорічно від 9% до 11% всіх ракетних пусків у світі. Тим більше що Київ бере участь у розробці розгінних блоків для вантажних ракет в проектах НАСА і Європейського Союзу та будує для них блоки ракет.

Наконец в програмі з освоєння космосу до 2017 року Україна планує запустити ще один власний супутник для дистанційного вивчення ситуації на землі і в її надрах і відправити апарат на Місяць. При фінансуванні космічної програми на рівні 60 млн. гривень ($ 7,5 млн) ці показники і досягнення є непоганими. Адже в США на одну розробку вантажної ракети Тaurus корпорації Orbital Sciences Corporation було виділено з бюджету $ 170 млн. Зрозуміло, чому, незважаючи на певний потенціал, Україна не може проявити себе в інших розділах освоєння космосу, крім будівництва ракетоносіїв.

Крім того, головним недоліком української космічної програми є те, що зараз комерційні структури і державні організації не прагнуть використовувати інформацію, яка може прийти з космосу. Адже держава не бажає платити за дистанційне зондування землі для оцінки якості грунтів в даному регіоні або пошуку корисних копалин.

А приватні компанії дивляться на використання космічних технологій як на дивну забаганку, не може допомогти їм робити гроші. Одночасно Європейське Космічне агентство отримує приблизно 45% свого бюджету від приватних замовлень і може завдяки цьому забезпечувати свої оперативні витрати і дослідження ближнього космосу. Тому держава може зосередитися на пілотованої космонавтики і освоєнні інших планет.

Наконец, на думку голови департаменту НАСА зі стратегічних комунікацій Еріка Стренера, в наступні 10 років саме приватні замовлення будуть визначати дослідження землі з космосу. "Я впевнений, що НАСА та інші агентства будуть головними в освоєнні нових планет і дослідженні Всесвіту. Але навколоземну орбіту більш широко будуть досліджувати приватні компанії, за конкретними замовленнями ", - розповів він Главреду.

Іменно зараз Україна може залишитися поза цією тенденцією, яка набирає обертів, адже в нашій країні мало хто хоче дивитися вище неба.

Ракетоносітелі.

За час української незалежності вдалося укласти договори на старти понад 120 ракетоносіїв, які були побудовані в Дніпропетровську на Південному машинобудівному заводі. В основному це були переобладнані і переоснащені бойові ракети, які розроблялися в радянський час.

Случілось так, що Україна залишила в собі потенціал ракетного будівництва, яке в основному орієнтувалося на військову сферу. Пілотовані апарати та космічні супутники, основному розроблялися на території Росії, а головний пусковий майданчик був у Казахстані. Тому Києву потрібно було запропонувати свої послуги світу. Для цього за декілька років було переобладнано бойові ракети, а технологію їх виробництва переорієнтували для запуску в мирних целях.

Первим великим проривом став контракт на запуски з морської платформи в Тихому Океані. Однак проект "Морський старт" кілька разів змінював програму свого фінансування і один раз, навіть оголосив про своє банкрутство. Коли в 1999 році він почав діяти, ракетоносій Зеніт став головним транспортом для комерційних супутників на орбіту. У цих запусках головну роль грали приватні замовлення. Українські ракети вивели з цієї платформи 28 космічних апаратів, головним чином це були супутники зв'язку і платформи, які забезпечують телебачення.

По словами радника голови Державного Космічного агентства України Едуарда Кузнєцова, Україна щорічно підписує приблизно 400-450 контрактів на запуски. "В основному це, звичайно, російські замовлення. Тільки 50-60 пропозицій надходять з інших країн ", - заявив він на конференції, присвяченій Українській ролі в освоєнні космосу. Він також додав, що зараз Києвом у космічній сфері зацікавлені США і ЄС, проте лише в частині будівництва двигунів і блоків ракет-прискорювачів .

Так Україна бере участь в американському проекті "Taurus I" і повинен побудувати перший ступінь ракети. Перші пуски цієї ракети можуть пройти вже в наступному році в США на космодромі Уолопс. Однак ця програма зараз не є основною для НАСА, адже, за словами Еріка Стернер, Конгрес США вирішив вкласти велику частину коштів у розробку власного ракетоносія "Ares". Крім того, з часом НАСА планує залишити ракети тільки власного виробництва.

С Європейським Союзом перспективи більш позитивні. Адже тут Україна в одному кроці від ратифікації угоди про співпрацю. Також в 2013 році буде нарешті сформована система супутників "Галілео", яка буде забезпечувати навігацію, в цій програмі Києві також бере участь.

Украіна також має домовленості з Бразилією про пуски 8 ракет на рік з космодрому Алькантара. Для цього спеціально розроблена ракета "Циклон 4". Тут замовниками також виступають приватні корпорації, адже в Бразилії зараз стрімко розвивається телекомунікаційна сфера.

Слепое пятно

Несмотря на успіхи в запусках власних ракет, інші сфери освоєння космосу в Україні поки в занепаді. Адже пілотований політ українського громадянина можливий не раніше 2017 року, якщо вдасться домовитися про це з Росією.

Однако головною проблемою, на думку ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти Олександра Бондаря, є відсутність власних замовлень на космічне дослідження власної території з космосу. Адже сама держава не прагне виділяти достатньо коштів на використання українських супутників, які вже перебувають на орбіті. 17 серпня 2011 на орбіту вивели апарат Січ-2, який повинен вивчати поверхню планети і зондувати її надра. Однак зараз він використовується не на повну потужність, адже замовлень на знімки з орбіти майже немає. Хоча апарат може проводити оцінку стану сільськогосподарських угідь, шукати, де відбуваються надзвичайні ситуації та стихійні лиха. Але держава не робить таких замовлень. Приватні інвестори також стоять в стороне.

Хоча, на думку професора Генрі Херцфельда з National Science Foundation у США, саме такі замовлення стануть найбільш перспективними в майбутньому. "Дослідження земної поверхні з космосу можуть до 2015 року стати одними з основних у світовій екології та видобутку корисних копалин".

Поетому зараз Україна може залишитися осторонь тенденції, яка захоплює світову космонавтику, і втратити проекти, адже коштів на їх розробку без внутрішніх замовлень не буде. Цю проблему не можна вирішити тільки ракетами і успішними пусками, її треба вирішувати насамперед на землі.

По матеріалами glavred.info