Швейцарські хіміки створюють матеріал з властивістю самоочищення з сирної кірки

Любітелі сиру знають, що пухнаста скоринка молочного кольору, якою покритий сир Камамбер не тільки надає йому гострий, пікантний смак, але також захищає продукт від псування до того, як він буде готовий до вживання, що дуже схоже з функцією пластмасової упаковки призначеної для зберігання різних видів їжі. Тепер, група швейцарських дослідників вирішила взяти цей принцип за основу при створенні свого роду штучної кірки.

Так, у своєму дослідницькому документі, опублікованому в National Academy of Sciences, вони повідомили про розробку так званого біо-сандвіча різних типів, з використанням декількох видів сирної цвілі, для створення матеріалу, який поїдає органічні речовини, які вступають з ним у контакт.

Ідея дослідників полягає в тому, щоб навчитися створювати матеріал, який би імітував ту ж функцію, що і кірка, що покриває сир Камамбер, яка захищає продукт від інших мікроорганізмів, але в той же самий час дозволяє сиру дозріти. Для створення такого матеріалу вчені спочатку взяли аркуш тонкої пластмаси, яку вони покрили сумішшю цвілі Penicillium roqueforti, відому тим, що вона робить сир синім. Далі вони покрили це матеріалом з пластику, який був досить пористим, щоб утримувати в собі грибок і в той же час пропускати рідину. І це все, що було потрібно ученим.

Для того щоб протестувати свій винахід, вони налили на його поверхню трохи цукрового сиропу, потім почали чекати, що ж станеться. Знадобилося близько двох тижнів, щоб цукор повністю був з'їдений цвіллю, залишивши матеріал блискучим і чистим.

Возможно, найцікавішим фактом виявилося те, що цвіль після видалення сахарного сіропа переходила в неактивний стан і ставала активної знову тільки в тому випадку, якщо на поверхні матеріалу знову з'являлася їжа. Все, що необхідно, це підтримувати її в активному стані, а значить забезпечувати певний рівень вологості навколо цвілі.

В цілому концепція здається цілком зрозумілою і простою, тому дослідники здивовані, чому раніше ніхто не займався створенням матеріалів з подібними властивостями. Що якщо самоочищається стільниця буде зроблена з такого матеріалу, наприклад, захищаючи користувачів від опасних бактерій? Або, розмірковуючи глобально, що якщо поверхня висотних будівель буде покрита таким біо-сандвічем, але замість синьої сирної цвілі, водорості будуть перетворювати вуглекислий газ в кисень? Ясно одне, ця проста ідея могла б призвести до розробки істинно революційних типів покриттів.

Орігінал (на англ. Мовою): Physorg

• IBM ускоряет обучение ИИ на скорости света при минимальном энергопотреблении
• Учёные впервые визуализировали форму одиночного фотона
• Солнечная система для зарядки электромобилей
• Крупнейший электрический самолёт взлетит в 2025 году
• ДНК-биочернила открывают новые горизонты для 3D-печати кровеносных сосудов
• Исследователи улучшили эффективность и долговечность солнечных элементов
• Тёмная материя: Как камера отслеживает невидимое
• Мягкий, растяжимый электрод имитирует тактильные ощущения с помощью электрических сигналов